Вже давно, починаючи приблизно з другого класу мого племінника (зараз він у п’ятому) зауважила, що сучасна програма складена за принципом «чим більше, тим краще». У педагогіці цей принцип називають принципом навчання на високому рівні складності, який за своєю природою суперечить принципу доступності. Я б ще описала цю ситуацію як гонитву за кількістю на шкоду якості. Знань намагаються дати багато та швидко. А якщо діти не встигають (а це відбувається досить часто), то:
– дитина відчуває постійний стрес і втрачає бажання ходити до школи дуже рано, подекуди вже з початкової школи;
– дитина не може сама виконувати домашні завдання, і навіть батьки, які начебто розумніші 🙂 не завжди в змозі допомогти йому;
– рано виникає потреба у репетиторах;
– у дитини постійне інформаційне перевантаження, що може викликати ослаблення імунітету, спад креативності, апатію та втрату інтересу до чого б там не було крім ТВ, комп’ютерних ігор, зависання у соцмережах та подібних видів дозвілля, які є показником настання стану прокрастинації.
Знайома ситуація? І все це результати навчання на високому рівні складності.
Що було б краще? Безумовно, навчання, що базується на принципі доступності. Тобто усвідомлено віддати перевагу якості на користь кількості. Зменшити темп подачі матеріалу. Не перевантажувати додатковими фактами з розряду «а це цікаво знати» або «освічена людина обов’язково мусить це знати».
Порівнюючи підручники Клименко «Французька мова 5. Підручник для 5-го класу загальноосвітніх навчальних закладів (1-й рік навчання)» та, наприклад, один із досить полулярних автентичних навчальних комплексів Amis et Compagnie, якому я рішуче віддаю перевагу для навчання дітей віку 4-6 класів, приходжу до висновку, що другий набагато простіший у плані відбору та подачі матеріалу, і в той сами час ніяк не поступається в ефективності, навіть навпаки.
Навіть підручник, за яким у 90-х роках навчали мене, назви та авторів зараз, на жаль, не згадаю. Так, наразі він морально застарів, він не такий цікавий, як сучасні підручники, а подекуди навіть відверто нудний. Проте, виконуючи серії однотипних вправ, ми чудово запам’ятовували відмінювання дієслів, вживання злитих артиклей та інших базових нюансів, необхідних успішного освоєння французького та говоріння ньому згодом.
І саме із цим пов’язана наступна причина труднощів із французькою у школі – відсутність міцного фундаменту. Про це читайте у наступній статті.