Як навчитися читати французькою. Огляд основних правил читання французької мови.

З чого починається вивчення французької? З алфавіту? На жаль, знання алфавіту ще не гарантує нам вміння читати. Для цього важлива не стільки алфавітна назва літер, скільки знання звуків, що позначаються цими літерами. Простіше кажучи, треба знати, як вимовляється та чи інша літера у сполученні з іншими літерами у слові.

На цьому етапі у початківців можуть початися труднощі. Може здаватися, що правил дуже багато і запам’ятати їх просто неможливо. Проте це не так. Будь-які труднощі можна подолати, і можуть виявитися не настільки важкими, якими здаються з першого погляду. Головне – це систематизувати і послідовно опрацювати їх. Цьому і присвячена ця стаття.

Мета цієї статті – не вивалити на вас ВСІ правила читання французької мови, а виділити основні, які зустрічаються найчастіше і проілюструвати на прикладах, які виявляться вам знайомими.

Ось деякі особливості французької мови, які можуть спричинити труднощі у початківців:

  • Дифтонги – поєднання двох букв, які читаються, як один звук
  • Трифтонги – поєднання з трьох букв, які читаються як один звук
  • «Німі» голосні та приголосні наприкінці слів (тобто ті, що пишуться, але не читаються).

Яскравим прикладом трьох названих особливостей є добре знайоме слово beaucoup. Впізнали? Не здивуюсь, якщо ні 🙂 Воно звучить як [боку]. Тепер упізнали? Так, це слово ви могли чути раніше у поєднанні зі словом Merci! Merci beaucoup [мерсі боку] – Велике дякую! У цьому слові бачимо дифтонг ou, який читається як український звук [у]. Бачимо трифтонг eau, який читається, як український [о]. І бачимо «німу» приголосну наприкінці слова – буква p наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

Повернімось до особливостей, на які потрібно звернути увагу тим, хто починає вивчати французьку:

  • Напівголосні звуки. У вимові щось між голосним і приголосним, звідси і назва. Проілюструвати цю особливість можна поширеним французьким ім’ям П’єр. Pierre – поєднання i + будь-який голосний, що йде за нею та вимовляється, дають нам ось такий напівголосний, читаємо не [пієр], а [п’єр].
  • Носові звуки. Звуки, які добре виходять при застуді з нежиттю)) Наприклад, ви хочете сказати слово “сон”. Але, уявіть, що у вас нежить, і звук «н» вимовляється не чітко, ви його вимовляєте ніби носом.
  • Суцільний мовний потік. Тобто фактична відсутність роздільних пауз між словами. Коли ви чуєте носіїв французької мови, вам може здатися, що мова ллється, як мелодія майже без пауз.

У злитому/суцільному мовному потоці німі приголосні наприкінці слів можуть почати вимовлятися. Це єдина складність, пов’язана з цією особливістю. Наприклад, у слові petit – маленький, остання літера t не вимовляється, слово звучить як [петі]. Однак, якщо за словом petit йде слово, яке починається з голосної, наприклад, arbre [арбр] – дерево, то остання буква t у попередньому слові повинна вимовлятися. Таким чином, словосполучення «маленьке дерево» звучатиме як [пьотітарбр].

Тепер пропоную вам пройтися за деякими назвами торгових марок, що містять французькі слова, і виділити правила читання, які зустрінуться в них.

Carte_Noire

Я – велика любителька кави, і дуже засмучуюсь, коли назви відомих марок вимовляють неправильно 🙂 Отже, кава Чорна карта французькою буде звучати як [карт нуар].

Запам’ятайте:

Буквосполучення oi дає нам напівголосний звук, щось між [уа] та [ва].

Це ж правило зустрічаємо у смачному слові croissant – круасан. Крім того, наприкінці цього слова є буква t, яка наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

У слові carte і в слові noire – супер-важливе правило, яке дуже часто зустрічатиметься у французьких словах:

Літера е в кінці слів не читається!

Ще одна марка кави, що має французьку назву.

jardin_1

Тримаю парі, до сьогоднішнього дня ви читали його як [жардін], бо не знали правила:

Буквосполучення in читається як носовий Е.

Тобто слово вимовлятиметься не як [жардін], а як [жардЕн]. А у перекладі слово jardin означає «садок».

Pierre_Cardin_Clobber

Гадаю, що прізвище знаменитого модельєра ви завжди вимовляли вірно, але дивлячись на її написання, незрозуміло, чому читається [карден], а не [кардін].

Тепер ви знаєте, чому. Тому що буквосполучення in читається як носовий Е.

Тепер розглянемо правила, які трапляються набагато рідше.

BONPRIX

Відомий інтернет магазин одягу часто в побуті помилково називають [бон прікс]. Запам’ятайте правило:

Літера x наприкінці французьких слів зазвичай не читається.

Тому з сьогоднішнього дня називаємо правильно – [бон прі]! У перекладі означає хороша ціна.

yves_rocher

Відома сьогодні марка косметики носить хитромудру назву, яка має читатися як [ів роше]. Не плутати з Рошен 🙂

У цій назві аж 4 правила читання:

Y читається як українське [i];

Буквосполучення es в кінці слів зазвичай не читається;

Буквосполучення ch читається як [ш];

У буквосполученні er, яке стоїть наприкінці слів, буква r зазвичай не читається.

royal

І останнє слово, яке я хочу розглянути сьогодні, це royal – королівський. Як ви озвучили його про себе, коли побачили картинку з написом цього слова?

Напевно, за аналогією з англійською [роял], з наголосом на о, або [рояль] з наголосом на останній склад? Проте, по-французьки це слово звучатиме як [руаяль]. І ось чому. Є правило:

У позиції між двома голосними літера y як би «розпадається» на два i. Якщо ми відобразимо це в написанні вийде: roi-ial. Перша i утворює напівголосний [уа] у поєднанні з літерою о, а друга i утворює напівгласний [йа] у поєднанні з літерою a. Отак і виходить прочитання [руаяль].

Те саме стосується і слова voyage. По-французьки звучатиме не [вояж], а [вуаяж].